|
Ділимось поезією.
|
|
| _Олександр_ | Дата: Среда, 30.01.2013, 17:12 | Сообщение # 1 |
 Ученик
Группа: Пользователи
Сообщений: 1
Статус: Offline
| Привіт всім! Хочу поділитись в цій темі гарним віршем який я прочитав
на сторінках журналу «Дніпро».
А в продовження теми пропоную публікувати сюди поезію та обговорювати її. Я буду
слідкувати за даною темою, спілкуватися,
і найкращі вірші (за згоди автора)
публікувати на форумі журналу http://www.dnipro-ukr.com.ua/forum/
(Але за бажанням Ви маєте можливість зробити цесамі.)
Вірш:
Лебедино – сніжні заметілі (НаталіяДанилюк м.Перегінське)
Цілий день сніжило за вікном,
В горностаях біла королева
В домоткане грубе полотно
Загортала приспані дерева.
На вікні повісила шифон,
Візерунки дивні вишивала,
І плелись мережива, мов сон,
Під снігами
танули дзеркала
Недопитих осінню калюж.
Стиглі грона мерзли на калині,
І пелюстя випалених руж
Проглядало в білій пелерині.
А під вечір сонні димарі
Розпустили пасма посивілі,
І вляглися спати у дворі
Лебедино-сніжні заметілі.
|
| |
| |
| Эдауш | Дата: Суббота, 02.02.2013, 12:45 | Сообщение # 2 |
 Гранд-мастер
Группа: Администраторы
Сообщений: 695
Статус: Offline
| Стихотворение действительно красивое.)
|
| |
| |
| Myosotis | Дата: Четверг, 14.02.2013, 16:43 | Сообщение # 3 |
 Ученик
Группа: Проверенные
Сообщений: 8
Статус: Offline
| а мне понравилось вот это.
Ольга Корницкая
Не пишется, но это - полбеды...
Не пишется, но это - полбеды.
Беда, когда строка тебя не радует.
И радуга, переломившись, падает –
Сгорев, не долетает до воды.
Дождь в праздник, но беды и в этом – треть.
Мне страшно, если глупостью невольною
Тебе могу до дрожи сделать больно я
И рук уже дыханьем не согреть.
Беда, что не ведем мы дневники,
Что для других на сто замков закрытые,
Что иногда до отвращенья сытые,
И тратимся всю жизнь – на пустяки.
Что мы с пеленок учимся стенать,
Живем до одурения инертные.
Живем такие вечные и смертные...
Мне радостно и больно это знать.
|
| |
| |
